Який правопис правильний?
правильний
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД |
|---|---|---|
| Називний | правильний | правильна |
| Родовий | правильного | правильної |
| Давальний | правильному | правильній |
| Знахідний | правильний, правильного | правильну |
Що означає прощення?
Проще́ння — процес припинення відчуття образи, обурення чи гніву щодо особи за сприйнятий злочин чи провину, чи інакше — припинення домагатися покарання чи відшкодування, відмова від болісних переживань, прощання з ними.
Як пишеться слово “цей разом чи окремо”?
цей
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД |
|---|---|---|
| Називний | цей | ця |
| Родовий | цього | цієї |
| Давальний | цьому | цій |
| Знахідний | цей, цього | цю |
Як пишеться на прощання?
На прощання – прощаючись; перед розставанням. Старець попрощавсь з Галецькою, подав їй руку на прощання (Н. -Лев., IV, 1956, 296); Марко Лукич на прощання подарував мені «Кобзаря» Т . Шевченка (Минуле укр.
ПРОЩЕННЯ, я, с . 1. Дія за знач. прощати, простити 1. У мене на очі навернулися сльози. Відчуваю – це загальне прощення коло ліжка хворого.
проще́ння ; відмінок, однина, множина ; називний, проще́ння, проще́ння ; родовий, проще́ння, проще́нь ; давальний, проще́нню, проще́нням ; знахідний, проще́ння, проще́ння.
Прощання чи прощення як правильно?… Обидва слова є правильними, але мають абсолютно різне значення. Правильно. Прощання – означає прощатися перед… Читати …
ПРОЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до простити 1. [Міріам:] Він їм простив. Він їм усім простив. А тільки я не прощена зосталась, бо я не можу їм простить …
прощення — проще́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови · прощення — Вибачення, пробачення, фр. · прощення — [прошчен’:а] -н’:а, р.