Що означає слово закон?

Закон — нормативно-правовий акт, встановлений законодавчим органом загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. Закони — це не право (хоч вони ухвалюються на основі тих чи інших концепцій права).

Що визначає закон?

Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим органом влади), або безпосередньо народом.

Як правильно закон?

ЗАКОН, у, ч. 1. про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загально обов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу.

Який орган приймає закон?

Верховна Рада України приймає закони та припиняє їх чинність на основі і відповідно до Конституції України, з дотриманням порядку їх прийняття, визначеного Конституцією України.

Закон (закономірність) — набір правил чи норм поведінки, визначальних взаємин між людьми, організаціями та державою/державами. Слово закон використовується у п …
ЗАКОН, у, ч. 1. про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загально обов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу.
Значення слова. Закон — встановлене найвищим органом державної влади загальнообов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу; Постійний і необхідний …

---